А хто допоможе, якщо не ми з вами - батьки? Вибір професії для дитини - завдання не із простих і дійсно робити його доводиться у той час, коли дитина знаходиться під впливом внутрішніх протиріч і гормональних бур.

Але фізіологічний і психічний стан підлітка не єдина проблема в питаннях пошуку відповідного вузу. Часто робити правильний вибір заважають батьки. Ми, перебуваючи в полоні стереотипів і самовпевнених суджень, можемо легко обрубати мрії і закрити дитину в рамки жорсткої раціональності, яка, до речі, часто здається, заважаючи тим самим йому знайти себе.

Іти вчитися на айтішника або бухгалтера, не йти на режисера або художника заради стабільного і високого заробітку - не так уже й раціонально, як здається, на перший погляд. Поговоримо?

Як допомогти дитині з вибором професії?

• Для початку попрацюйте зі своїми установками. Чим більше самі по собі зрозумілі вони здаються, тим більше пильного критичного аналізу вони вимагають. Світ уже давно довів: успіх можливий всюди. Головне, займатися своєю справою. Філологи та інші "ботани" стають успішними і багатими практично без розумних пояснень "затребуваності і оплачуваності", а айтішники - животіють після закінчення вузу, тільки тому, що терпіти не можуть писати кілометрові коди або розбиратися у внутрішньому житті "заліза" ПК.

 

НІКОЛИ НЕ ЗНЕЦІНЮЮТЬСЯ ЗАХОПЛЕННЯ ДИТИНИ. НЕПОВАГА ДО ЧОГОСЬ ВАЖЛИВОГО ЗГУБНА І ДЛЯ САМООЦІНКИ, І ДЛЯ ЧУТЛИВОСТІ ДО СВОЇХ ПОТРЕБ І БАЖАНЬ.

• Тестуйте (за допомогою спеціальних тестів і власних навичок спостереження і аналізу) здібності дитини. Із перших класів давайте йому пробувати свої сили в різних напрямках діяльності. Разом розбирайтеся, що його, а що ні
• Ближче до 8-9 класу сходіть на профорієнтаційну консультацію. Зараз багато таких консультантів, які володіють різними методиками аналізу даних дитини, знають, як розмовляти з дітьми, щоб вони змогли відкрити (для себе в тому числі) свої таланти і справжні потреби.
• Напросіться (організуйте, знайдіть тих, хто проводить) на екскурсію у компанію, де потенційно міг би працювати ваш майбутній фахівець. Знайдіть захоплених професіоналів, запросіть їх до школи або на особисту зустріч. Як правило, такі люди зацікавлені закохувати неофітів у справу свого життя.
• Ходіть на фестивалі професій, виставки вузів, навчальних закладів середньої ланки. Разом аналізуйте передбачувані виші, читайте відгуки про факультети. Важливо, щоб жага реалізовуватися у тій чи іншій професії не згасла через непрофесійне навчання або неповагу до студентів і своєї роботи на кафедрах бажаного університету.

Яку професію обрати

• Ту, яка відгукується на різних рівнях душі дитини
• Ту, від якої у нього горять очі
• Ту, де він може максимально розвивати свої таланти і постійно зростати.
• Ту, де він зможе розвивати і свої особистісні якості
• Ту, про яку мріяли не ви, а сама дитина.

І як завершальний пасаж: мій син - 10-класник. Ми знаходимося у пошуку. На консультації у фахівця вони обговорювали різні таланти сина і перспективи їх реалізації: актор, письменник/журналіст, творець ігор. Важлива фраза нашої консультантки поставила всі крапки над і: "У нього горять очі тільки в розмовах про ігрові індустрії. Саме про індустрію, а не тільки і не стільки про ігри". Я зупинила бурю думок у моїй голові під тегом # ігри - це несерйозно, посміялася над собою - мамою, яка вважає себе сучасною і відкритою до виборів сина. І тепер ми шукаємо йому застосування у тій сфері, де у нього горять очі: курси програмування - один із видів пошуку.

Гарного вам вибору професії для дитини. Гарного і розумного.