Булінг – систематичне знущання у школі, за яке відтепер каратимуть

Не всі коростенські школярі знають, що таке булінг, але більшість з ним стикалася

Булінг як термін – це щось нове для українського суспільства, а от булінг як явище – поняття знайоме. Булінг або цькування – різновид психологічного чи фізичного насилля з боку людини чи групи людей. Головною його відмінністю від конфлікту є систематичність та тривалість. Поняття «булінг» застосовують тільки якщо однією зі сторін є неповнолітня особа, як правило, школяр.

18 грудня минулого року Верховна Рада України внесла зміни до закону про булінг, визначивши поняття булінгу та окресливши чіткі алгоритми дій у випадках цькування та відповідальність за це.

Головним досягненням законотворців є введення покарання не тільки для булера (того, хто вчиняє насильство), а й для усіх учасників освітнього процесу, котрі навмисно замовчують проблему. Каратимуть гривнею: за перший випадок оштрафують на суму від 340 до 850 грн. Повторна агресія збільшить суму штрафу удвічі. Якщо булеру немає 16 років, відповідальність лягає на плечі батьків. Для освітян, котрі знають про булінг і замовчують, загрожує штраф від 850 до 1700 грн.

Як учасникам педагогічного процесу відрізнити булінг від звичних конфліктів чи сварок між школярами?

– Головною ознакою булінгу є постійність, систематичність, тривалість. Цькування далеко не завжди починається з конфлікту. Зазвичай підліток-булер (той, хто цькує) через приниження жертви самостверджується. І ось одним зі шляхів вирішення проблеми булінгу є знаходження для булера варіантів самоствердження, які не будуть пов’язані з приниженням інших людей.

– Типова жертва булінгу?

– Жертвою булінгу може стати будь-яка дитина, котра не вписалася у рамки колективу. Як правило, це діти, несхожі на інших, котрі мають нетипову зовнішність, фізичні вади, неформально (немодно) одягаються. Часто батьки жертв булінгу мають сумнівний соціальний статус, наприклад, зловживають алкоголем чи ведуть асоціальний спосіб життя. Цькувати можуть і тих, хто відстає у навчанні, і відмінників. Особливо ситуація загострилася із появою інклюзивних дітей у звичайних класах.

– Жертва цькувань здатна самостійно припинити насильство?

– Це дуже складно. У таких ситуаціях втручання дорослих обов’язкове. Іноді виправити становище допомагає поліція (варто зібрати якнайбільше фактів булінгу та звернутися до правоохоронців із заявою), а у важких випадках дитину-жертву необхідно рятувати тільки переведенням до іншого класу, а то й школи.

– Які шляхи подолання булінгу у школі?

– Найважливіше – не замовчувати проблему. Насамперед учителі повинні втрутитися в ситуацію булінгу, повідомити соціальних педагогів, психологів, керівництво школи про випадки цькування. Тим паче, закон визначив відповідальність за замовчування випадків булінгу. Тільки небайдужість та активна позиція зможуть з часом викорінити булінг як вкрай негативне й руйнівне явище у наших школах.